Ukrainisch: Wer ist der Schöpfer?

An verschiedenen Beispielen wird die Genialität der Schöpfung dargestellt. Als Wissenschaftler erklärt Prof. Dr. Werner Gitt, dass die unglaubliche Information, die in der ganzen Schöpfung steckt, einer intelligenten Quelle bedarf. Diese Quelle ist Gott selbst. Die Wissenschaft kann nur das "Was" analysieren, nicht aber das "Woher".

Das "Am Anfang schuf Gott Himmel und Erde" der Bibel gibt uns eine Antwort auf die Frage nach der Herkunft des Lebens. Der Gedanke, Gott hätte durch Evolution geschaffen (die so genannte "Theistische Evolution"), untergräbt die Autorität der Bibel und ist mit dem christlichen Glauben unvereinbar. Die Bibel zeigt deutlich, dass Jesus der Schöpfer ist. Jesus hat die Menschen geschaffen und liebt sie hingebungsvoll. Darum lädt Jesus dazu ein, diese Liebe anzunehmen.

Dieses Traktat eignet sich besonders gut zur Weitergabe an suchende Menschen!

Хто є Творцем?

Світ, за яким ми спостерігаємо

Погляд у сферу живих організмів вказує нам на дуже цілеспрямовані концепції: кит, ссавець, влаштований так, що пірнаючи на глибину до 3000 метрів, не помирає від „хвороби водолазів“ при виринанні, а дятел сильно б`ючи дзьобом по дереву, не отримує струсу мозку.

Від повної здатності функціонування органів (серця, печінки, нирок тощо) залежить в більшості випадків життєздатність. Недорозвинуті або напіврозвинуті ор­га­ни не становлять ніякої вартості. Той, хто мислить сте­реотипами Дарвінізму повинен знати: Еволюція не пе­ред­бачає цілеспрямованої перспективи щодо органу, який запрацює пізніше.

Перелітні птахи володіють автопілотом, який неза­лежно від погодніх умов, від дня чи ночі приведе їх безпомил­ко­во до мети. Наприклад ржанка золотиста летить на зимівлю від Аляски до Гаваїв. Потреба енергії, що становить 70 грам жиру на 4500 км. польоту є надзвичайно точно ви­ра­хуваною, крім того передбачено 6,8 грам запасу на випадок зустрічного вітру.

Наутілус живе із зовнішнього боку роз­горнутої черепашки, внутрішнє середовище якої поділене на ка­мери. Залежно від глибини пір­нання вони наповнюються газом, щоб досягнути стану нульової пла­вучості. Сучасні підводні чо­вни виглядають в порівнянні нез­грабними і безпомічними. Ці тварини мешкають, як правило, на глибині 400 метрів, але вночі сп­ливають на глибину 100 метрів.

Деякі мікроскопічно малі бактерії володіють вбу­до­ва­ними, керованими протонами, електромоторами, що за­безпечують можливість пересування вперед і назад. Наприклад, на кишковій паличці площею лише шість мільяр­дних кубічних міліметрів можуть поміститися шість і більше таких моторів: власна електростанція створення струму, комп`ютерна система і немала кількість хімічних фабрик.

Жива клітина є набагато складніше і геніальніше влаш­тованою, ніж усі збудовані людьми машини. У ній од­но­часно відбуваються тисячі врегульованих і взаємно по­год­жених у часі хімічних процесів.

У молекулах ДНК живих клітин міститься найбільший згус­ток інформації, Скільки книг можна було б за цією системою пам‘яті помістити на кінчику голки, якби вони були із матеріалу ДНК? Всього це було би 15 більйонів ек­земплярів! Складені один на один вони утворили б гору висотою 200 мільйонів кілометрів, а це відповідає більш як 500-разовій віддалі від Землі до Місяця (= 384 000 км).

Наш всесвіт налічує приблизно 10²⁵ зірок (= один із 25 нул­ями). Жодного життя людського не вистачить, щоб їх порахувати. Якби використати для підрахунку дуже швид­кий комп‘ютер, що може здійснювати за секунду десять мільярдів обчислювальних операцій, то потрібно було б 30 мільйонів років.

Розглядаючи наведені приклади, кожна мисляча людина за­питує себе про походження всіх цих геніальних кон­цепцій. Визнана багатьма сучасниками теорія Еволюції не є придатною відповіддю, оскільки вона все зводить до ма­терії: і величезний об‘єм інформації у клітинах, і душу, і свідомість. Природні закони свідчать, що інформація не є чимісь матеріальним і вимагає тому завжди ін­те­лек­туального джерела, тобто оснащеного волею творця. Великий розум і мудрість, виражені у творіннях є гран­діоз­ними. В кінцевому результаті все творіння неодмінно вказує на безмежно досконалого Творця. Виникає запи­тання:

Де знайти правильну відповідь?

В рамках природознавчих наук є можливим оточуючу нас реальність простору і часу пізнати шляхом різноманіт­них методів вимірювання і зважування. Розглянутим може бути лише запитання „що?“, але не запитання „звідки?“. Відповідь знаходиться поза межами людських мож­ли­востей, і відповісти на нього може лише сам Творець. Проте у чому явив себе Творець? У Біблії, Корані, чи якійсь іншій книзі світової історії? У нашому світі – велика кіль­кість релігій, і всі вони правдивими бути не можуть, бо дають дуже різноманітні і суперечливі пояснення. Отож або всі вони є неправдивими, або одна-єдина істинна. Важливим критерієм при перевірці правди є сповнені про­роцтва. Доведено, що Біблія є єдиною книгою, 3268 проголошених задовго пророцтв із якої збулися у піз­ні­шому часі. Таким знаком якості не володіє жодна інша книга у світі. Біблія є видатною і неповторною в порівнянні зі всім, що коли-небудь було написано. Тому для мене Біблія є словом Божим для нас, людей. Вже у першому стиху відповідає Біблія на запитання про Творця: “На по­чатку сотворив Бог...“ Це дуже вдало співпадає із вищенаведеною вимогою джерела розуму.

Ким є особа Творця?

Бог був перед усім. Тоді, коли світу, часу і матерії ще не існувало – був Він тим, хто діє. Лише перше речення Біб­лії справляє враження, що Бог Отець є єдиним Творцем. Рішучим доказом того, що він не один був тим, хто тво­рить є повідомлення про процес творення: “Сот­во­рімо людину“ (Буття 1,26). Дух Святий також є задіяним; про це дізнаємося із другого стиха розповіді про сотворен­ня всесвіту: “...а дух Божий ширяв над водами.“ Біблія не розповідає про все відразу, вона інформує нас часто крок за кроком. У Новому Заповіті запитання „хто“ роз­гля­дається детальніше. Таким чином у 1.посланні до Ко­рин­тян 8,6 вказано на явну причетність Ісуса Христа до процесу творення: “для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.“

Єврейське слово „Елохім“ у книзі Буття 1,1 є формою мно­жини для Бога Творця. Процес творення можна по­яс­нити за допомогою притчі побутового характеру: Наша сім‘я приїхала машиною до друзів. Наближається час по­вернення додому, тоді я, як глава сім‘ї, кажу: “Тепер ми їдемо додому.“ Навіть якщо я використовую форму множини, це однак означає,що лише хтось один сидіти­ме за кермом і здійснювати поїздку. Решта сім‘ї знахо­ди­ться теж у машині, отже „їде“ також, хоча активно застосовує кермо, газову педаль і гальмо лише водій.

Це приблизне зображення може передати бачення, що дає нам Біблія про авторів творення. Через Ісуса Христа створив Бог світ. У посланні до Євреїв 1,2 це конкретно сформульовано. Початок Євангелії від Йоана стверд­жує також, що все, що існує походить від Ісуса: “Ним [= через слово = через Ісуса] постало все, і ніщо, що поста­ло, не постало без нього“ (Йоан 1,3).

Ісус Христос є Творцем

Про діяльність Ісуса-Творця читаємо у посланні до Ко­лос­ян 1,16-17: “бо в ньому [= в Ісусові Христові] все було створене, що на небі і що на землі, видиме й не­видиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому.“ У видимому ма­те­ріаль­ному світі не існує чогось, щоби не було створеним через Ісуса. Це стосується як величезного космосу із мільйонами мільйонів галактик, так і найменших де­та­лей життєдіяльності живої клітини чи структурної будо­ви атома. Ісус є не тільки первотворцем усього мікро- і макрокосмосу; Він має також вищість над усім.

Більше того, те, що для нас є невидимим – теж створене Ісусом. Він населив небо незліченними істотами, яких Біб­лія називає Ангелами. Світ ангелів, як і світ видимих Бо­жих творінь, є багатогранним і водночас впорядкованим, на це вказують такі структурні поняття: трони, правління, могутність, влади.

Ісус є не тільки Творцем, але й хоронителем цього світу. Все тримається на Ньому. Після створення світ не був залишеним сам на себе, через своє сильне слово Бог за­безпечує і утримує його. Тому ми не повинні боятися кос­мічної катастрофи зіткнення небесних тіл, перегорання і охолодження сонця. Ісус оберігатиме цей світ до часу свого приходу.

Створення людини не було лотерейним виграшем, як вважав лауреат Нобелівської премії Жак Монод, ми були ство­рені з певною метою і для конкретного призначення – прямувати до Ісуса! Без цієї мети наше життя є марним.

Діяльність Ісуса-Творця у Старому Завіті

У книзі Приповідок 8,22-24+30 написано: “Господь ство­рив мене [мудрість, мається на увазі Ісус Хрис­тос] почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, коли не було ще джерел багатоводних...я була при ньому,при роботі.“ Вислів „при роботі“ вказує на виконавчу діяльність Ісуса при ство­ренні світу. Стих 26 у Псалмі 102 цитується ще раз у Новому Завіті, посланні до Євреїв 1,10, і стосується він Ісуса: “Ти, Господи, напочатку заснував землю і не­беса – діло рук твоїх.“

Як створював Господь свої творіння?

Біблія відкриває нам методи Творця:

• словом Божим: Псалом 33,6; Івана 1,1-4
• з нічого: Послання до Євреїв 11,3
• силою Божою: Єремія 10,12
• мудрістю Божою: Псалом 104,24;
  Послання до Колосян 2,3
• волею Божою: Буття 1,26; Одкровення 4,11
• через Сина Божого: Йоан 1,1-4; Йоан 1,10;
  Послання до Колосян 1,15-17
• через суть особи Ісуса: Матей 11,29; Йоан 10,11.

Ці фактори діяли протягом шести днів творення. Вони не підпорядковуються законам природи і тому сприйма­ють­ся лише через віру. Сьогоденні закони природи врегульо­ву­ють процеси у нашому світі; вони не є причиною, а лише ре­зуль­татом творення.

Що дано нам в Ісусові Христові?

Він є фундаментом, на якому ми можемо будувати на­ше життя. Будівельна фірма агітує: “На цих каменях ви мо­жете будувати.“ Про Христа можемо сказати так: “На цьо­му фундаменті можна формувати своє життя.“ В Христі все має свою основу: створіння, Біблія, віра, спасіння, мир, надія, шлях до Отця, мета життя.

Христос є непохитною міцною скелею (1 Послання до ко­ринт­ян 10,4 ), на якій всі вигадані людьми системи будуть зламані. Коли Бог каже: “Знищу мудрість мудрих і ро­зум розумних знівечу!“ (1. Послання до Коринтян 1,19), тоді стається це через скелю – Ісуса. Об неї розбиваються іде­ології, атеїзми, еволюційні системи. І їх сповідники ко­лись змушені будуть впасти на коліна перед цим Богом (Послання до Филип‘ян 2,10), навіть, якщо вони тепер все ще так твердо відкидають „організатора“, „дизайнера“, „творця“, і „спасителя“.

Чому еволюційне вчення є таким небезпечним?

Воно дає нам не тільки неправдиве бачення світу, а й што­вхає нас у безнадійність, яку вдало описав німецький письменник Жан Пауль: “Бога не існує... Сліпе, німе ніщо! Хо­лодна вічна неминучість! Божевільний збіг обста­вин... Яким безмежно самотнім є кожен у величезній мо­ги­лі всесвіту!“

Вчення Еволюції стверджує, що цей світ може пояснити без Творця. Тому відповідно веде воно людей до атеїз­му, а із атеїстичними переконаннями опинимося ми за сві­дченням Ісуса у пеклі: “...а хто не увірує, той буде осуд­жений.“ (Марко 16,16). Дехто намагається пояснити еволюцію як робочий метод Бога. Якби Бог створював за допомогою еволюції, то:

• не було би першої людської пари
• не існувало би гріха, бо „агресія є силою, що приво­дить в рух еволюцію“ (Йоахім Ілліс)
• тоді використав би Бог смерть як засіб творіння
• тоді було би спасіння через Ісуса, який у співста­лен­ні із грішним Адамом є названим „останнім Ада­мом“ (1. Послання до корінтян 15,45), позбавлено обгрун­то­ваності.

Ці вислови доводять, що так звана „теїстична еволюція“ під­риває і цим самим відкидає основи Біблії. Тому цю фальшиву ідею ми можемо лише рішуче відкинути.

Захоплююча думка

Ми пізнали Ісуса як Творця всього. Він є той, хто існує від віків і той, хто є Царем у Царстві Небесному. Йому дана всяка влада на небі і на землі (Матей 28,18). Чи може­мо ми охопити такі вражаючі думки? Людина на хресті Гол­гофи і Творець всього світу і всього живого є однією і тією ж особою! Із своєї безмежної любові до нас дав себе розіп‘яти і не боронився, щоб для нас могли відкритися двері до неба. Той, хто це відкидає - втрачає все: “то як уте­чемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння?“ (Послання до Євреїв 2,3). Той, хто Його прийме – отримає все: “Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене – живе життям вічним,...бо від смерті перейшов у життя“ (Йоан 5,24). Просіть у Господа Ісуса прощення всіх своїх гріхів, щоб витримати пе­ред судом Божим, прийміть Його як свого особистого Творця і Спасителя і йдіть за ним.

Директор і професор
Др.-Інж. Вернер Гітт